2-е Послание ПетраГлава 1 |
|
1 |
|
2 благодать |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 в |
|
7 в |
|
8 Если это |
|
9 А |
|
10 Посему, |
|
11 ибо |
|
12 |
|
13 Справедливым |
|
14 зная, |
|
15 Буду же |
|
16 |
|
17 Ибо |
|
18 И |
|
19 |
|
20 зная |
|
21 Ибо |
2-е ПетраРозділ 1 |
|
1 |
|
2 благодать вам та мир нехай примно́житься в пізна́нні Бога й Ісуса, Господа нашого! |
|
3 |
|
4 Через них даро́вані нам цінні та великі обі́тниці, щоб ними ви стали уча́сниками Божої Істо́ти, утікаючи від пожадливого світового тління. |
|
5 Тому́ докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесно́ту, а в чесно́ті — пізна́ння, |
|
6 а в пізнанні — стри́мання, а в стри́манні — терпеливість, а в терпеливості — благоче́стя, |
|
7 а в благочесті — брате́рство, а в братерстві — любов. |
|
8 Бо коли це в вас є та примно́жується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізна́ння Господа нашого Ісуса Христа. |
|
9 А хто цього не має, той сліпий, короткозо́рий, він забув про очи́щення з своїх давніх гріхів. |
|
10 Тому́, браття, тим більше дба́йте чинити міцни́м своє покли́кання та ви́брання, бо, ро́блячи так, ви ніко́ли не спіткне́тесь. |
|
11 Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. |
|
12 |
|
13 Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спону́кувати вас нага́дуванням, |
|
14 знаючи, що я незаба́ром повинен покинути оселю свою, як і Госпо́дь наш Ісус Христос об'явив мені. |
|
15 А я пильнуватиму, щоб ви й по моє́му відхо́ді за́вжди мали це в пам'яті. |
|
16 Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байка́ми, але бувши самови́дцями Його ве́личі. |
|
17 Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав!“ |
|
18 І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі. |
|
19 І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвидня́тися, і світова́ зірни́ця засяє у ваших серцях, |
|
20 бо ви знаєте перше про те, що жодне проро́цтво в Писа́нні від власного ви́яснення не залежить. |
|
21 Бо проро́цтва ніко́ли не було з волі лю́дської, а звіщали його святі Божі му́жі, прова́джені Духом Святим. |
2-е Послание ПетраГлава 1 |
2-е ПетраРозділ 1 |
|
1 |
1 |
|
2 благодать |
2 благодать вам та мир нехай примно́житься в пізна́нні Бога й Ісуса, Господа нашого! |
|
3 |
3 |
|
4 |
4 Через них даро́вані нам цінні та великі обі́тниці, щоб ними ви стали уча́сниками Божої Істо́ти, утікаючи від пожадливого світового тління. |
|
5 |
5 Тому́ докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесно́ту, а в чесно́ті — пізна́ння, |
|
6 в |
6 а в пізнанні — стри́мання, а в стри́манні — терпеливість, а в терпеливості — благоче́стя, |
|
7 в |
7 а в благочесті — брате́рство, а в братерстві — любов. |
|
8 Если это |
8 Бо коли це в вас є та примно́жується, то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізна́ння Господа нашого Ісуса Христа. |
|
9 А |
9 А хто цього не має, той сліпий, короткозо́рий, він забув про очи́щення з своїх давніх гріхів. |
|
10 Посему, |
10 Тому́, браття, тим більше дба́йте чинити міцни́м своє покли́кання та ви́брання, бо, ро́блячи так, ви ніко́ли не спіткне́тесь. |
|
11 ибо |
11 Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа. |
|
12 |
12 |
|
13 Справедливым |
13 Бо вважаю я за справедливе, доки я в цій оселі, спону́кувати вас нага́дуванням, |
|
14 зная, |
14 знаючи, що я незаба́ром повинен покинути оселю свою, як і Госпо́дь наш Ісус Христос об'явив мені. |
|
15 Буду же |
15 А я пильнуватиму, щоб ви й по моє́му відхо́ді за́вжди мали це в пам'яті. |
|
16 |
16 Бо ми сповістили вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитро видуманими байка́ми, але бувши самови́дцями Його ве́личі. |
|
17 Ибо |
17 Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав!“ |
|
18 И |
18 І цей голос, що з неба зійшов, ми чули, як із Ним були на святій горі. |
|
19 |
19 І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвидня́тися, і світова́ зірни́ця засяє у ваших серцях, |
|
20 зная |
20 бо ви знаєте перше про те, що жодне проро́цтво в Писа́нні від власного ви́яснення не залежить. |
|
21 Ибо |
21 Бо проро́цтва ніко́ли не було з волі лю́дської, а звіщали його святі Божі му́жі, прова́джені Духом Святим. |